Теплопередача трансмісією
Сумарну теплопередачу трансмісією $Q_{tr}$, Вт·год, розраховують для кожного місяця за формулою:
\[Q_{tr}=H_{tr,adj}(θ_{int,set}-θ_e)t,\tag{1}\]де $H_{tr,adj}$ — загальний коефіцієнт теплопередачі трансмісією, Вт/К, встановлений для різниці температур всередині-ззовні, визначений згідно з розділом 3;
$θ_{int,set}$ — розрахункова (задана) внутрішня скоригована температура будівлі під час опалення, ℃, визначена згідно з таблицею 1.
$θ_e$ — середньомісячна температура зовнішнього середовища, ℃, визначена згідно з додатком A;
$t$ — тривалість місяця, для якого проводять розрахунок, год, визначена згідно з таблицею 2.
1 Значення скоригованої температури
| Призначення будівлі | Скоригована температура опалення, ℃ |
|---|---|
| Одноквартирні будинки | 19 |
| Багатоквартирні будинки, гуртожитки | 19 |
| Громадські будівлі адміністративного призначення, офіси | 19 |
| Будівлі закладів освіти | 19 |
| Будівлі закладів дошкільної освіти | 21 |
| Будівлі закладів охорони здоров’я | 21 |
| Готелі | 19 |
| Ресторани | 19 |
| Спортивні заклади | 17 |
| Будівлі закладів гуртової та роздрібної торгівлі | 19 |
| Будівлі культурно-розважальних установ | 19 |
| Інші види будівель | 19 |
2 Щомісячна тривалість часових інтервалів
| Період | Кількість діб | Кількість годин |
|---|---|---|
| Січень | 31 | 744 |
| Лютий | 28 | 672 |
| Березень | 31 | 744 |
| Квітень | 30 | 720 |
| Травень | 31 | 744 |
| Червень | 30 | 720 |
| Липень | 31 | 744 |
| Серпень | 31 | 744 |
| Вересень | 30 | 720 |
| Жовтень | 31 | 744 |
| Листопад | 30 | 720 |
| Грудень | 31 | 744 |
| Рік | 365 | 8760 |
3 Узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією
Сумарне значення узагальненого коефіцієнта теплопередачі трансмісією $H_{tr,adj}$, Bт/K, розраховують за формулою:
\[H_{tr,adj}=H_D+H_g+H_U,\tag{2}\]де $H_D$ — безпосередній узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до зовнішнього середовища, Вт/К;
$H_g$ — стаціонарний узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до ґрунту, Вт/К визначається згідно з розділом 4;
Трансмісія до ґрунту враховується тільки у разі безпосереднього контакту ґрунту з огороджувальними конструкціями, що розділюють кондиціонований і некондиціонований об’єм.
$H_U$ — узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією через некондиціоновані об’єми, Вт/К.
- Некондиціонованим об’ємом є, наприклад, неопалюване (холодне) горище, неопалювані технічні поверхи (приміщення), неопалювана сходова клітка тощо.
- Частковим випадком некондиціонованого об’єму є приміщення оранжерейного типу — приміщення, що не входить до кондиціонованого об’єму з переважним світлопрозорим огородженням. Наприклад, засклений балкон, лоджія, оранжерея, зимовий сад тощо.
У загальному випадку, $H_X$ що відображає $H_D$, $H_g$ або $H_U$ сформований з трьох співмножників та його розраховують за формулою:
\[H_X=b_{tr,x}\sum_iA_iU_i,\tag{3}\]де $A_i$ — площа $i$-гo елемента теплоізоляційної оболонки будівлі виміряна за внутрішніми розмірами, м²;
В оригінальному розрахунку ДСТУ Б EN 13790:20111 до площі теплоізоляційної оболонки включають площу внутрішніх дверних та віконних укосів. В поточній методиці, цю площу не включено, через використання спрощеного методу врахування впливу теплопровідних включень.
$U_i$ — приведений коефіцієнт теплопередачі $i$-го елемента теплоізоляційної оболонки будівлі, Вт/(м²·K), що визначають згідно з 3.2;
$b_{tr,x}$ — поправковий коефіцієнт, що становить:
- $b_{tr,x}=1$ — під час розрахунків $H_D$ та $H_g$;
- $b_{tr,x}≠1$ — під час розрахунків $H_U$, значення потрібно визначити згідно 3.1.
Поправковий коефіцієнт $b_{tr,x}$ коригує коефіцієнт $H_X$ замість різниці температур.
3.1 Поправковий коефіцієнт $b_{tr,x}$
Коригування узагальненого коефіцієнта теплопередачі враховують поправковим коефіцієнтом $b_{tr,x}=b_U$, що базується на температурі суміжного некондиціонованого об’єму/суміжного приміщення оранжерейного типу. Згідно з п. 8.2.2.3.9 ДСТУ 9190:20222, якщо збирання повних потрібних вхідних даних є занадто трудомістким тa економічно недоцільним, а також для наявних будівель допустимо використовувати значення поправкового коефіцієнта $b_U$, наведені в таблиці 3.1.1.
3.1.1 Значення поправкового коефіцієнта $b_U$
| Тип некондиціонованого об’єму | $b_U$ для опалювального періоду |
|---|---|
| Технічне підпілля | 0,3 |
| Технічне (тепле) горище | 0,7 |
| Холодне горище багатоповерхових будівель | 0,9 |
| Холодне горище односімейних будівель | 1,0 |
| Неопалювана сходова клітка всередині будівлі | 0,4 |
| Неопалюване приміщення з трьома зовнішніми стінами (наприклад, зовнішні сходи) | 0,8 |
| Неопалюване приміщення з двома зовнішніми стінами тa дверима (наприклад, тамбур, хол, гараж) | 0,6 |
| Неопалюване приміщення з двома зовнішніми стінами без дверей | 0,5 |
| Неопалюване приміщення з однією зовнішньою стіною | 0,4 |
| Засклена лоджія для нового проєктування | 0,5 |
| Засклений балкон для нового проектування | 0,6 |
| Засклена лоджія наявних будівель - задовільний стан огородження; - незадовільний стан огородження |
0,7 0,85 |
| Засклений балкон наявних будівель - задовільний стан огородження; - незадовільний стан огородження |
0,8 0,9 |
3.2 Приведений коефіцієнт теплопередачі
Приведений коефіцієнт теплопередачі $i$-го елемента оболонки будівлі для світлопрозорих конструкції та дверей визначають за формулою:
\[U_i=U_x\tag{4},\]де $U_x$ — значення коефіцієнта теплопередачі світлопрозорих конструкцій (вікон) – $U_W$, $U_{WS}$ чи дверей — $U_D$ Вт/(м²·К), що визначають згідно з додатком B.
Приведений коефіцієнт теплопередачі $i$-го елемента оболонки будівлі для непрозорих конструкції визначають за формулою:
\[U_i=U_{op}+ΔU_{tb}\tag{5},\]де $ΔU_{tb}$ — додаткова складова до коефіцієнта теплопередачі непрозорих конструкцій $U_{op}$, що враховує вплив теплопровідних включень, Вт/(м²·К), розрахункові значення якої наведені в таблиці 3.2.1;
$U_{op}$ — коефіцієнт теплопередачі непрозорої частини конструкції Вт/(м²·К), по основному полю, що розраховують за формулою:
де $R_{\Sigma}$ — опір теплопередачі що визначають згідно з ДСТУ 91913 за формулою $\eqref{eq7}$, м²·К/Вт;
Згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790:20111 приведений вище розрахунок, є спрощеним методом визначення коефіцієнта теплопередачі для випадків, коли інформація щодо теплопровідних включень відсутня або недостатня.
3.2.1 Значення додаткової складової до коефіцієнта теплопередачі, які враховують вплив теплопровідних включень.
| Середнє значення коефіцієнта теплопередачі непрозорих частин конструкцій, Вт/(м²·К) | $ΔU_{tb}$, Вт/(м²·К) |
|---|---|
| $U_{op}$ ≥ 0,8 | 0,0 |
| 0,4 ≤ $U_{op}$ < 0,8 | 0,05 |
| $U_{op}$ < 0,4 | 0,10 |
де $h_{si}$, $h_{se}$ — коефіцієнти теплообміну внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м²·К), які приймають згідно з таблицею 3.2.2;
$R_i$ — тепловий опір $i$-го шару конструкції, м²·К/Вт;
$d_i$ — товщина $i$-го шару конструкції, м;
$\lambda_{ip}$ — теплопровідність матеріалу $i$-го шару конструкції за розрахункових умов експлуатації (розрахункова теплопровідність), Вт/(м·К), приймають згідно з додатком C;
$i\dots I$ — кількість шарів огороджувальної конструкції.
3.2.2 Розрахункові значення коефіцієнтів теплопередачі внутрішньої $h_{si}$ та зовнішньої $h_{se}$ поверхонь огороджувальних конструкцій
| Ч.ч. | Тип конструкції | Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м²·K) | ||
|---|---|---|---|---|
| $h_{si}$ | $h_{se}$ | |||
| 1 | Вертикальні непрозорі огороджувальні конструкції (зовнішні стіни) | з опорядженням штукатурками | 8,7 | 23 |
| з вентильованими повітряними прошрками | 8,7 | 12 | ||
| 2 | Те саме (зовнішні двері, ворота) | непрозорі | 8,7 | 23 |
| 3 | Вертикальні світлопрозорі огороджувальні конструкції (вікна, дверібалконні, світлопрозорі зовнішні двері, вітражі, світлопрозоріфасади) | 8,0 | 23 | |
| 4 | Горизонтальні світлопрозорі огороджувальні конструкції (зенітніліхтарі, покриття атріумів, оранжерей) | 9,9 | 23 | |
| 5 | Горизонтальні непрозорі огороджувальні конструкції за тепловогопотоку знизу догори | плоскі (суміщені) покриття | 10,0 | 23 |
| горищні перекриття | 10,0 | 6 | ||
| 6 | Горизонтальні непрозорі огороджувальні конструкції за тепловогопотоку зверху донизу | перекриття над неопалюваними підвалами та техпідпіллями, що не вентилюються зовнішнім повітрям | 5,9 | 6 |
| перекриття над неопалюваними підвалами зі світловими прорізами встінах | 5,9 | 12 | ||
| перекриття над неопалюваними підвалами, що межують із зовнішнім повітрям | 5,9 | 17 | ||
| перекриття, що межують із зовнішнім повітрям (еркери, проїзди) | 5,9 | 23 | ||
4 Теплопередача до ґрунту
4.1 Підлога на ґрунті
Приклад підлоги на ґрунті зображено на рисунку:
Стаціонарний узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до ґрунту $H_g$, Вт/К розраховують за формулою:
\[H_g=A·U\tag{8},\]де $A$ — площа підлоги, м²;
$U$ — коефіцієнт теплопередачі підлоги на ґрунті, Вт/(м²·К), який визначають за формулою $\eqref{eq9}$, якщо $d_t<B^\prime$ (неізольована або посередньо ізольована підлога) або за формулою $\eqref{eq10}$, якщо $d_t≥B^\prime$ (добре ізольована підлога).
де $B^\prime$ — характерний розмір підлоги, що дорівнює відношенню площі підлоги на половину периметра за формулою:
\[B^\prime=\frac{A}{0,5P}\tag{11},\label{eq11}\]$d_t$ — еквівалентна товщина підлоги, яку розраховують за формулою:
\[d_t=W+λ(R_{si}+R_f+R_{se})\tag{12},\label{eq12}\]де $P$ — зовнішній периметри підлоги, м;
$W$ — загальна товщина зовнішньої стіни включаючи всі шари, м;
$λ$ — теплопровідність ґрунту, приймають згідно з таблицею 4.1.1;
$R_{si}$ — тепловій опір внутрішнього середовища, приймають згідно з таблицею 4.1.2;
$R_f$ — термічний опір підлоги, включаючи всі шари, м²·К/Вт розрахований за формулою $\eqref{eq7}$;
$R_{se}$ — тепловий опір зовнішнього середовища, приймать згідно з таблицею 4.1.2.
4.1.1 Теплопровідність ґрунту
| Категорія | Опис | $λ$, Вт/(м·К) | Теплоємність одиниці обʼєму, $⍴C$, Дж/(м³·К) |
|---|---|---|---|
| 1 | Глина або мул | 1,5 | 3,0·10⁶ |
| 2 | Пісок або гравій | 2,0 | 2,0·10⁶ |
| 3 | Скельний або напівскельний | 3,5 | 3,0·10⁶ |
У разі, якщо тип ґрунту невідомий або невизначений, обирають категорію 2.
4.1.2 Тепловий опір навколишнього середовища
| Тип середовища й огороджувальних конструкцій | Тепловий опір |
|---|---|
| Внутрішнє, для вертикальних огороджувальних конструкцій | $R_{si}$ = 0,115 м²·К/Вт |
| Внутрішнє, для горизонтальних огороджувальних конструкцій (тепловий потік зверху вниз) | $R_{si}$ = 0,17 м²·К/Вт |
| Внутрішнє, для горизонтальних огороджувальних конструкцій (тепловий потік знизу вверх) | $R_{si}$ = 0,10 м²·К/Вт |
| Усі зовнішні середовища | $R_{se}$ = 0,043 м²·К/Вт |
4.2 Опалюваний підвал (цокольний поверх)
Приклад опалюваного підвалу (цокольного поверху) зображено на рисунку:
Стаціонарний узагальнений коефіцієнт теплопередачі трансмісією до ґрунту $H_g$, Вт/К, розраховують за формулою:
\[H_g=A·U_{bf}+z·P·U_{bw},\tag{13}\]де $A$, $P$ — те саме, що у формулі $\eqref{eq11}$;
$z$ — висота стін, що контактують із ґрунтом (стіни, що розміщені нижче планувальної відмітки землі), м;
$U_{bf}$ — коефіцієнт теплопередачі підлоги на ґрунті у підвалі (цокольному поверсі), Вт/(м²·К), визначений за формулою $\eqref{eq14}$ якщо $d_t+0,5z<B^\prime$ (неізольована та посередньо теплоізольована підлога підвалу) або за формулою $\eqref{eq15}$ якщо $d_t+0,5z≥B^\prime$ (добре теплоізольована підлога підвалу);
$U_{bw}$ — коефіцієнт теплопередачі стін, що контактують із ґрунтом, Bт/(м²·K), визначений за формулою $\eqref{eq16}$.
де $B^\prime$ — характерний розмір підлоги, розраховують за формулою $\eqref{eq11}$, м;
$d_t$ — еквівалентна площа підлоги, розраховують за формулою $\eqref{eq12}$, м;
$λ$ — теплопровідність ґрунту, приймають згідно з таблицею 4.1.1;
де $d_t$, $λ$, $z$ — те саме, що у формулі $\eqref{eq14}$;
$d_w$ — еквівалентна сумарна товщина стін, що контактують В грунтом, розраховують за формулою:
де $λ$, $R_{si}$, $R_{se}$ — те саме, що у формулі $\eqref{eq12}$;
$R_w$ — сумарний термічний опір стін, що контактують із ґрунтом, включаючи всі шари, визначають згідно з формулою $\eqref{eq7}$, м²·K/Вт.
Формула (16) містить обидва значення $d_w$ та $d_t$ та є дійсною для випадку $d_w≥d_t$. Якщо $d_w<d_t$, тоді $d_t$ у формулі $\eqref{eq16}$ замінюють на $d_w$.
Список використаних джерел
-
ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 Енергетична ефективність будівель. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження (EN ISO 13790:2008, IDT) ↩ ↩2
-
ДСТУ 9190:2022 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання ↩
-
ДСТУ 9191:2022 Теплоізоляція будівель. Метод вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель ↩