Коефіцієнт використання надходжень
У методиці згідно зі стандартом ДСТУ 91901 динамічні впливи враховують введенням коефіцієнта використання надходжень.
1 Коефіцієнт використання надходжень
Безрозмірний коефіцієнт використання надходжень $\eta_{gn}$ — це функція співвідношення надходжень і втрат теплоти $\gamma$, та числового параметра $a$, який залежить від інерції будівлі, як наведено у формулах:
- якщо $\gamma>0$ та $\gamma ≠1$:
- якщо $\gamma = 1$:
- якщо $\gamma<0$ та $Q_{gn}>0$:
- якщо $\gamma≤0$ та $Q_{gn}≤0$:
за:
\[\gamma=\frac{Q_{gn}}{Q_{ht}},\tag{5}\]де $\gamma$ — безрозмірне співвідношення надходжень і втрат теплоти;
$Q_{ht}$ — сумарна теплопередача, Вт·год, визначені згідно з розділом методика розрахунку;
$Q_{gn}$ — сумарні теплонадходження, Вт·год, визначені згідно з розділом методика розрахунку;
$a$ — безрозмірний числовий параметр, що залежить від часової константи будівлі, $\tau$ визначений за формулою:
де $\tau$ — часова константа будівлі, визначена згідно з 1.1;
1.1 Часова константа будівлі
Часова константа будівлі, $\tau$, год, характеризує внутрішню теплову інерцію будівлі. Її розраховують за формулою:
\[\tau=\frac{C_m}{H_{tr,adj}+H_{ve,adj}},\tag{7}\]де $C_m$ — внутрішня теплоємність будівлі, Вт·год/К, розрахована згідно з 1.2;
$H_{tr,adj}$ — значення загального коефіцієнта теплопередачі трансмісією, Вт/К, розраховане згідно з розділом теплопередача трансмісією;
$H_{ve,adj}$ — значення загального коефіцієнта теплопередачі вентиляцією, Вт/К, розраховане згідно з розділом теплопередача вентиляцією.
1.2 Внутрішня теплоємність будівлі
Внутрішню теплоємність будівлі або зони будівлі, $C_m$, Вт·год/К, розраховують. за формулою:
\[C_m=C\cdot A_f,\tag{8}\]де, $C$ — внутрішня теплоємність будівлі, на одиницю площі, Вт·год/(м²·К), приймають згідно з таблицею 1.3;
$A_f$ — кондиціонована площа будівлі, м².
Кондиціонована площа будівлі — сумарна площа поверхів (враховуючи, зокрема, мансардний, опалюваний цокольний і підвальний поверхи) будівлі, яку вимірюють у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, з урахуванням площі, що займають горизонтальні проекції внутрішніх стін і перегородок.
1.3 Національні значення для внутрішньої теплоємності
| Клас | $C$, Вт·год/(м²·К) | Деталізація |
|---|---|---|
| Дуже легкий | 25 | Каркасні будівлі зі стінами полегшеної конструкції — збірно-щитові, каркасно-засипні, деревʼяні, сендвіч-панелі, тощо |
| Легкий | 35 | Будівлі зі стінами з монолітного шлакобетону, шлакоблоків, блоків з ніздрюватого бетону, черепашнику, та інших дрібноштучних виробів із залізобетонними чи деревʼяними перекриттями |
| Середній | 50 | Будівлі великопанельні, великоблокові, з цегляними стінами товщиною в одну цеглу, із залізобетонними чи деревʼяними перекриттями |
| Важкий | 80 | Капітальні будівлі з цегляними стінами товщиною (1,5 — 2 цеглини), із залізобетонними перекриттями |
| Дуже важкий | 110 | Особливо капітальні будівлі з камʼяними або ценляними стінами (товщиною 2,5 — 3,5 цеглини), із залізобетонним чи металевим каркасом, із залізобетонним перекриттям |